Помилки агротехніки

Ви звертали увагу, як завжди обережно та обтічно діагностують проблемні рослини на форумах? Дивляться на фотографію якогось зачуханого нещастя, яке показали з підозрою на кліща, і кажуть: «Тут проблема в агротехніці» або «Подивіться коріння». А чому кажуть настільки нечітко?
На мою думку, з двох причин.

По-перше, тому, що всі фактори, що впливають на розвиток рослини, тісно пов’язані між собою, причому не завжди зрозумілим чином, і однозначно сказати, у чому справа, важко. Мені іноді здається, що умови вирощування фіалки (світло, температура, вологість, харчування та інше) схожі на сплутані намисто. Якщо пересунути одну намистину, то пара десятків інших теж зміститься, тому що це тісна зв’язка, і ми отримаємо зовсім іншу комбінацію факторів, що впливають, і яким з них спровокований, наприклад, нижній лист, що відвалився, сказати складно. Тому й кажуть «агротехніка», тому що воно завжди в комплексі, яке не поодиноко впливає, а сумарне, з невідомими коефіцієнтами при кожному факторі.

А по-друге, так кажуть тому, що людині властиво захищати свою психіку від травм. Ти стараєшся, возишся, робиш усе, що знаєш і вмієш, а воно захворіло! Але ж ти все робив правильно! Це не ти винен, це щось зовнішнє, що не залежить від тебе! Кліщ, наприклад, або… або бактеріоз! Бактеріоз страшний і його треба боятися, це все він! А тут тобі раптом кажуть: «Сам винен, не треба було…» Це дуже прикро і викликає відторгнення. Набагато легше перекласти відповідальність на кліща, ніж визнати, що сам і поклав у субстрат щось зайве та непотрібне.

Причин «вини» та пошкодження фіалки зазвичай мало — іноді недостатня поінформованість, а іноді самовпевненість та легковажність. Винуватець «помилок агротехніки» зазвичай один. Це дуже великий шкідник, він виявляється легко, достатньо підійти і подивитися у дзеркало.

Тепер, коли з’ясували, хто винний, треба вирішувати, що робити.
Для початку подивимося, які бувають ці «помилки агротехніки».
Я зазвичай поділяю їх на три види:

  • закохала,
  • розлюбила
  • І мошки.
    Звичайно, назви можна підібрати й інші, але я їх говорити не буду, ці необразливі.

Синдром закохування властивий новачкам, навіть тим, які підкреслюють, що всяке сюсюкання їм чуже. Мені іноді здається, що початківці, ті, у яких росте перше листя, дітки і стартери, живуть у дуже маленькому світі, і будь-яка подія в масштабах цього маленького світу здається дуже великою. Вони вважають волоски в центрі, бачать подовжену неправильну прозорість у верхній частині черешка ювенільного листочка, і ще якась цятка на листку дітки, напевно це кліщ, треба обробляти. Усі обробляють, і мені треба. А дитина виросла його яка вже велика, її пора напевно в дорослий горщик пересаджувати! На ній уже шість листя!

У цьому «віці» все розглядається як у мікроскоп. Фіалки ростуть повільно, а ентузіазму багато, хочеться щодня щось для них робити. Поливати «потроху», але щодня, а то раптом пересохнуть. Робити дірочки в тепличках, щоб листям було чим «дихати». І обробляти! Усі обприскують, мені також треба, для профілактики. І з укорінниками садити обов’язково. І стимулятори імунітету потрібні, щоби не знизився імунітет! І вугілля! Я чула, треба вугілля, мені теж треба. І золу. І коров’як. І триходермін пролити. Чи краще фітоспорином? А тим, і іншим можна? І в мікрохвильовій печі прогріти, я читала, що треба!
Загалом, у голові каша з форумів, досвіду мінімум, знань… ну вони в процесі. Накопичуються потихеньку. Від запозиченого марення, що листя потрібно вкорінювати без світла, до нормальних рекомендацій відсаджувати дітлах стандарту тоді, коли у неї дві пари листя і активна точка зростання. (До речі, триходермін – це корисні гриби, а фітоспорин – вбивач грибів, тому одночасно користуватися ними безглуздо. Це я про всяк випадок).
Вирощування фіалок здається дуже складним, тому перебільшується кількість зусиль, які потрібно прикладати для їх вирощування.

Основні помилки агротехніки у цьому випадку:

  1. Затока.
  2. Засушування.
  3. Перебір з хімікатами, укорінювачами, добривами та стимуляторами.
  4. Недооцінка фундаментальних факторів — світла та температури (читати «ламп і кондиціонера»).

Що робити, щоб мінімізувати помилки, властиві цьому періоду?
По-перше, читати, причому бажано читати статті, а не розмови новачків між собою.
По-друге, і в головних — садити! Багато садити! Не виходить виростити дитинку з листочка? Посадіть десять листочків, не різниці якого сорту, візьміть їх у сусідки, з розетки на викид, і посадіть. Старі, середні, верхівкові. Відсадіть від них багато непотрібних діток, доведіть їх до віку стартерів. Пропали — посадіть наступні, з урахуванням набутого досвіду. Від того, що б їх одухотворювати, давати ласкаві імена, розмовляти з ними і «любити», вони не зростатимуть краще і здоровіше. Просто стояти біля підвіконня та випромінювати кохання недостатньо. Потрібно практикуватися садити, поливати, пересаджувати.

І забезпечте своїм фіалкам повітропроникний субстрат (перліт!) і велику кількість великих дірок у маленькому горщику. Правильний субстрат — це такий, який можна добре ущільнити в горщику і він все одно добре пропускатиме повітря. Для верхнього поливу це може бути 10-20% перліту, а для ґнота — 30%. Не поливайте його краплями щодня, заллєте стовідсотково. Постійно мокрою може бути тільки грудка на ґноті, фіалка на верхньому поливі повинна нормально просихати, корінням потрібен доступ повітря (правда, ком не повинен пересушуватися настільки, щоб вода проливалася, як крізь сито). Якщо ви ніколи не бачили, наскільки саме треба підсушувати, пошукайте, у кого можна подивитись. Можете запитати на виставці, там завжди знайдеться горщик, підсушений до потреби поливу.
Залиті та засушені фіалки були у кожного першого вирощувача.

Не поспішайте обробляти свої рослини хімікатами, необхідність у них виникає рідше, ніж здається. Найчастіше виявляється, що достатньо пересадки в субстрат іншого складу та зменшення поливу.

Ще треба не соромитися питати. Сфотографувати свою невдачу разом із полицею та принести на діагностику. Можливо, знайдеться хтось, хто скаже не «це у вас помилки агротехніки», а тицьне в саму помилку. І тут головне не образитися назавжди і не піти відразу на інший форум, де припустять менш образливе, а провести роботу над помилками замість зникнення в кущах для заліковування самолюбства.
«Бути чайником не соромно, соромно їм залишатися» (с)

Синдром «перелюбила» буває частіше на наступній стадії, коли перші навички набуті, з’являється впевненість «Плавали, знаємо!» Робишся такий розумний-розумний, досвідчений, поради лунають праворуч і ліворуч. Тут можна втратити пильність і приділяти фіалкам менше уваги, ніж їм потрібно. Полив відкладається, тому що гості/свято/не встигаю/сил немає. Ну, підсохла фіалка, прямий. Я ж знаю, що з нею робити після пересушування. Виходить приблизно як в інституті: «Подумаєш, два бали на іспиті. Перездам, не проблема». Звичайно перездаси. Тільки стипендії вже не буде цілий семестр. Засушена фіалка може відновитися, але вона довго відрощуватиме пошкоджене коріння, за цей час трохи потьмяніє, трохи втратить зелень. Трохи там, трохи сем, і вона вже не випещена красуня, а звичайна тьмяна фіалка з підвіконня, а то й взагалі, голова під пакетом… Якщо з ними не возитися постійно, поставивши на гніт і не підходячи тиждень або місяць, фіалка втратить форму, деформує розетку, і плюс можна не вчасно відреагувати на якийсь поганий процес. Та й просто виявити пересохлий гніт можна було позавчора, коли розетка вже прив’яла, але ще не висіла ганчіркою.

Є два болючі моменти, які я не буду нікуди відносити, ні до надмірного кохання, ні до нелюбові, щоб не образити тих, у кого так складається.
Я про невключення освітлення для фіалок, коли вони цього потребують, але нікого немає вдома («Раптом пожежа трапиться!»), і про таке ж невключення кондиціонера («Так, кондиціонер у мене є, але я не можу собі дозволити включати його кожен день»).

Висвітлення та температура — два найважливіші параметри при вирощуванні фіалок, відхилення в яких призводять до пошкоджень. Нестача освітлення (як потужності, так і довжини дня) зупиняє або гальмує розвиток фіалки. Може бути, варто дуже ретельно опрацювати всі вузькі місця в електричних з’єднаннях, замінити вилки-розетки на якісні та з жорстким з’єднанням, перевірити, чи не варто «жучок» замість запобіжника, знайти професійного сьогодення, а не домашнього, електрика, і поставити «автомат» «, що вимикає все при неприпустимому навантаженні мережі або (ТТТ!) замиканні.

Говорити про температуру взагалі не доводиться, при високих літніх температурах без кондиціонера ви щоліта ховатимете колекцію, щоосені рятувати все заново, перестанете думати про вирощування двоярусних розеток і не заводитимете навіть пестролистники, які будуть приречені першими.
Але не будемо про сумне.
Краще про мошок.

Взагалі мошки — це така штука, яка буває у всіх.
Жахлива шкода, яку завдають мошки, буває різною. Я якось запитала на виставці одночасно у двох, чи шкодять їм мошки, і як саме?
«О так, мошки дуже шкідливі! — сказала одна, — Коли я п’ю каву з молоком, вони падають у молоко і дуже мені цим шкодять!»
«Мої фіалки теж дуже страждають від мошок! — сказала друга, — Мої кішки за ними полюють, і саме на фіалки і настрибують! Не можна розводити мошок, фіалки від цього падають і ламаються!»
Я теж дуже проти мошок. Якщо в мене вони раптом трапляються, то лізуть у монітор та псують мені все кіно!
Загалом, це і вся шкода, яку завдають мошки.

То як же до них ставитися?
Мошки, вони ж грибні комарики, вони ж сциариди — це комахи, личинки яких живуть у субстраті і харчуються органікою, що розкладається. Тобто, вони переробляють відмерлі частини рослин, перетворюючи їх на власне ґрунт. Це взагалі не шкода, а нормальний процес екосистеми горщика, якщо можна це назвати. Є залишки, що відмирають — у мошок щасливе сімейне життя, багато роботи та харчування для їхніх дітей. Немає залишків — вони відлітають облаштовуватися кудись в інше місце.
Якщо привезти звідкись із чужими дітками чи фіалками мошок і напустити їх у свою колекцію, в якій немає «помилок агротехніки», то мошки там затримаються рівно доти, доки не з’ясують, що їм нічого і роботи немає. Після чого відлетять у теплі краї.

Це призводить до усвідомлення факту, що мошки — дуже цінний діагностичний фактор нашої агротехніки. І з’являються вони тоді, коли сьогодні ми фіалки раптом розлюбили і святкуємо новий рік, а завтра прокинулися і любимо щосили. У перекладі – не поливали-не поливали, а потім совість замучила та полили від душі, бо соромно стало. За той час, що фіалка стояла без поливу, її коріння засохло. Після поливу судини коріння вже не відновлюються, а гинуть, і з ними трапляється те, що їм належить у природі — вони повинні перетворитися на ґрунт, як будь-яка загибла органіка. Добросовісні циариди відповідально приступають до своїх обов’язків.

Раніше на форуми періодично приходили люди із запитанням «Що робити, у мене мошки.» Їм навперебій давали поради, чим можна пролити ґрунт, щоб мошок відразу не стало, чим посипати або які палички встромити, якою дрібницею від тарганів провести по краю горщика або який фумігатор від комарів включити. Усі методи давали відмінний результат, мошки миттєво зникали. Не думаю, що зараз випадків мошок стало набагато менше, просто питання вже не задаються, тому що відповіді скрізь просто завалися.

Тільки це все – зовсім взагалі зовсім неправильно!
Тому що мошки – це не причина бід. Вони слідство. Не страждають від їхніх личинок живі коріння, а щоб вони почали харчуватися молодим корінням, це їх потрібно розвести прорву.
Мошки вказують на те, що у вашій колекції є горщики з корінням, що підгнило через неправильне поливання, це індикатор наявності засохлих і потім залитих коренів. І потрібно не цькувати мошок, а виправляти ситуацію з корінням та поливом. Не поливати інсектицидом, а навпаки, підсушувати кореневу та пересаджувати, щоб ліквідувати підгнилий і дати фіалці можливість наростити молоді кінчики коріння.

Загалом, щоб уберегтися від помилок агротехніки, потрібно по-перше, напрацьовувати теоретичний та практичний досвід, по-друге, стежити за фіалками методично і регулярно, без фанатизму та без легковажності, а по-третє, поважати мошок за їхню екологічну місію та допомогу у вирощуванні фіалок.

Стаття Тетяни Шевченка з форуму Virtual Violet.

Поділитися посиланням з другом: